Влада Китаю контролювала та перевіряла мене, я не могла там спокійно жити
Історія про те, як у сучасному
світі знищують цілий народ
Графіка: Найджел Матіас
Це нація з власною мовою, релігією, культурою, але без власного державного утворення. Чисельність уйгурів сягає 10 мільйонів, більша частина з яких проживають у Китаї, у Синьцзян-уйгурському автономному районі. Також уйгури живуть у Казахстані, Узбекистані, Монголії та Турції.
І ось цю багатомільйонну етнічну меншину (для Китаю 10 млн — це не привід зважати) сьогодні, у ХХІ столітті не утискають. Їх, навіть складно таке сформулювати, «перевиховують». У канцтаборах.
У 2023 році!
Ви колись щось чули про уйгурів? Ні? А вони — один із найдавніших народів Азії тюркського походження.
Авторство: Емрах Гурел
Канцтабори ХХІ століття
Утискання етнічних груп насправді є великою проблемою ХХІ століття. В умовах глобалізації загострюються питання культурної ідентичності, які у першу чергу стосуються етнічних меншин. Прикладом вражаючої дискримінації є Китай, а точніше Сіньцзян-Уйгурський район, де з 2014 по 2017 рік таємно створювалися справжні концентраційні табори. Спочатку ніхто не замислювався, що робить влада і навіщо. Однак з часом почали масово зникати люди.
У 2020 році австралійський аналітичний центр ASPI опублікував докази того, що у Китаї з’явилося 380 концентраційних таборів «для перевиховання», — пише Documenting Xinjangs detention system. За оцінками експертів, у цих таборах незаконно утримували близько 3 мільйони уйгурів.
Про те, що Китай використовує примусову працю уйгурів стало відомо після скандалів світових брендів Burberry та H&M, які повідомили про зобов’язання припинити використання бавовни з провінції Сіньцзян, — пише агентство Reuters.
Автор світлини: Емрах Гурел
Утискання уйгурської етнічної групи наразі визнано Францією, Великобританією, Канадою, США та іншими країнами як геноцид. При цьому, намір Китаю знищити уйгурське населення офіційно не заявлявся, однак факти говорять про протилежне.
Комуністична влада КНР намагається позбавитися уйгурської мови та мусульмано-сунітської релігії, яку сповідують більша частина уйгурів. Урядовці навіть наявність таборів на території країни, що сьогодні неможливо приховати, визнали тільки після довгих спростувань.
Однак КНР виправдовує власні дії словами про боротьбу з «релігійним тероризмом та сепаратизмом», називаючи концтабори «центрами професійної освіти та підготовки».
Автор світлини: Colorado Public Radio
.png)
Табори «перевиховання».
Джерело: Documenting Xinjiang’s detention system
«Робітники йдуть уздовж огорожі ймовірного центру ув'язнення для мусульман у Сіньцзяні».
Джерело: Council on foreing relations
Джерело: BBC news
Джерело: The Economist
Проте Documenting Xinjangs detention system у своєму дослідженні заявляє, що ці табори мають 4 рівня безпеки. Причому у таборах 3 та 4 рівня немає ні професійно-технічних приміщень, ні фабричних складів.
Експерти пишуть: «Об’єкти рівня 3, здається, призначені для вилучення людей із суспільства, без наміру реабілітації… 4 рівень: імовірно в’язниці сурового режиму. Біля них, як правило, розташовані ізолятори». Ці «табори» мають величезні бетонні стіни та декілька шарів колючого дроту.
Люди там піддаються жорстокому фізичному насиллю. Особливо жахливо поводяться із затриманими уйгурками. Їх системно ґвалтували поліцейські та звичайні китайці, сковуючи в наручники руки та ноги, — заявляє ВВС.
Окрім того, у Сіньцзяні термін «заходи контролю над народжуваністю з довгостроковою ефективністю» по суті належить до примусової стерилізації. За словами очевидців, жінкам примусово вставляють внутрішньовагінальні спіралі, стимулюють кровотечу або припиняють менструальний цикл наркотичними засобами.
Сіньцзян перетворився на поліцейське місто, яке зовсім не регулюється судовими процесами. Через кожні 500 метрів знаходяться поліцейські дільниці. На кожному кілометрі можуть бути 4-5 блокпостів. Затримання там можуть відбуватися з будь-яких причин.
«Жінка, яка працювала гробаркою, була ув'язнена за те, що обмивала тіла згідно з ісламським звичаєм. Тридцять жителів Ілі, міста поблизу казахстанського кордону, були затримані, «оскільки їх підозрювали в бажанні виїхати за кордон», за словами начальника місцевої служби безпеки», — пишуть The Economist.
Джерело: Documenting Xinjiang’s detention system
Джерело: Telegraph.
Авторство: Адріан Зенц
«Турсунай Зіявудун - одна з десятків тисяч уйгурок, що пройшли через китайські концтабори, які влада у Китаї називає таборами перевиховання».
Джерело: BBC news
Джерело: The Economist
Сіньцзян-Уйгурський автоновний округ: Урумчі, Кашгар та Хотан — три міста, в яких знаходяться концентраційні табори
Уйгурам потрібна міжнародна підтримка
Автор світллини: Озан Косе, Ledevoir
Наша співрозмовниця не називає справжнього імені з міркувань безпеки. Вона є уйгурською письменницею та викладачкою англійської для дітей. Зараз вона живе в Японії, однак і досі має занепокоєння щодо переслідувань з боку Китаю.
Уйгури мають свою уйгурську мову та уйгурський алфавіт. У нас є особлива весільна, похоронна культура, музика, мистецтво, культура харчування. Я зазнала дискримінації, коли була у себе на батькивщині, в Сіньцзяні. До приїзду в Японію було дуже важко отримати паспорт. Коли я їхала до родичів, влада Китаю контролювала та перевіряла мене, я не могла там спокійно жити. Багато уйгурів не могли поїхати до Сінцьзян-Уйгурського району, не могли зв’язатися з батьками та родичами.
Авторство світлини: Pixels
Джерело: The Jerusalem Post
Автор світлини: Michele Tantussi
Джерело: India narrative
Ліва, активістка з Туреччини, яка активно підтримує уйгурів на своїй сторінці в інстаграмі, більш відкрита до спілкування:
«Я відкрила цю сторінку аби допомогти уйгурам та підтримати їх, бо зараз їм це дуже потрібно. Уйгури — етнічна група тюркської меншини, що походить із Центральної та Східної Азії та культурно пов’язана з цими регіонами. Турецькі уйгури є важливим складником нашого багатонаціонального народу. Хоча вони не могли створити державне управління, вони завжди мали право демонструвати свою культурну самобутність тут, у Туреччині.
Зараз турки та уйгури — це дві різні спільноти, що живуть на географічній відстані одна від одної, маючи багато спільних елементів у мовах, релігії та культурі. Однак треба зізнатися, що Туреччина, що через свої історичні та культурні зв’язки є тією країною, яка мала би виступати проти переслідувань уйгурів, на жаль, останніми роками уникає розмов проти пекінської адміністрації.
Незважаючи на це, турки-уйгури, які мешкають у Туреччині, живуть своїми власними традиціями, заснували багато товариств і музеїв, щоб підтримувати свою ідентичність та не забувати її.
Наразі деякі країни намагаються виступати проти геноциду уйгурів. Але міжнародні організації все одно не зробили достатньо кроків, аби Китай зупинився».
Світ має об’єднатися
Авторство світлини: Wionews
Проблема дискримінації етнічних груп є серйозною проблемою в багатьох країнах світу. Однією з причин утискання є расизм. Люди й досі на основі расових ознак стають об’єктом дискримінації в соціальному, економічному та політичному житті. Всі люди різні. Відмінності між етнічними групами час від часу спричиняють напруження і конфлікти.
Одним з найбільш активних противників дискримінації уйгурів є США. У 2021 році американський уряд оголосив про геноцид проти уйгурської меншини в Китаї, і запровадив економічні санкції проти китайських організацій і посадовців, які причетні до порушення прав уйгурів. Крім того, правозахисні групи, такі як Amnesty International, Human Rights Watch та інші, допомагають уйгурам у їхніх зусиллях захистити свої права та боротися з дискримінацією. Однак, попри ці зусилля, ситуація з правами та свободами уйгурів в Китаї залишається надзвичайно складною.
Для того, аби люди звернули увагу на проблему порушення прав людей активісти в Інтернеті створюють безліч соціальних мереж для підтримки етнічних груп. Багато сторінок у фейсбуці, твіттері, інстаграмі присвячені підтримці уйгурів, збереженню їхньої культурної спадщини та традицій.
Переглянути профіль
Етнічна дискримінація може призвести до порушення прав людини, таких як право на рівні можливості, право на життя та безпеку, право на освіту та розвиток. Етнічні групи через дискримінацію можуть стикатися з насильством, нападами, булінгом та іншими формами психологічного та фізичного тиску. Також може сприяти витісненню культурної спадщини етнічної групи та втраті в цілому різноманітності культур у світі.
Незважаючи на збільшення розголосу щодо проблеми та санкції проти Китаю, уйгури, як етнічна група, ще досі зазнають обмежень прав і свобод. А отже тема має більш активно поширюватися. Для підтримки уйгурів та розповсюдження інформації про проблеми їх дискримінації та геноциду закликаємо використовувати хештег #UyghurGenocideMustStop, який був створений у рамках цього проєкту.
Авторство світлини: Озан Косе, Christianity today
